Покращення реальності

Завдяки появі iPhone та його клонів у виробників програм для телефонів з'явився неймовірний новий пласт можливостей. Не буду тут згадувати про звийчані іграшки і програми для схуднення - їх мільйони. А от останнім часом з'явилися набагато цікавіші штуки, які відносяться до жанру "augmented reality" (підсилена, покращена реальність). Ці розробки використовують такі функції смартфонів як камеру, компас та GPS і вимагають неслабенького процесора. Але результат дуже прикольний. Судіть самі! Пошук найближчої станції метро: Пошук барів та ресторанів і замовлення місць:

Коментарі (0) | Коментувати

Круглий стіл на DM Days

На форумі DM Days 28 травня ми провели круглий стіл на тему вироблення єдиних стандартів поведінки на ринку мобільного маркетингу (SMS/MMS, Bluetooth, WAP-маркетинг). Вперше в Україні за одним столом зібралися представники усіх гравців ринку: мобільних операторів, агенцій мобільного маркетингу, контент-провайдерів, рекламних агенцій та рекламодавців. Як робочу версію правил було прийнято 6 критеріїв поведінки мобільного маркетингу:

Вибір: споживач повинен самостійно зареєструватися в акції.
Контроль: у споживача має бути можливість вибору і відписки від отримання інформації.
Кастомізація: має бути надана особиста пропозиція кожному споживачу на основі його інтересів.
Цінність: інформацію має приносити споживачу явну користь.
Обмеження: мають бути чіткі правила щодо того, скільки, чого, кому і коли надсилати.
Конфіденційність: інформація є захищеною і може використовуватися тільки з дозволу власника бази і самого споживача.

Усі присутні на круглому столі погодилися з тезою, що єдині прийняті усіма гравцями ринку правила гри позитивно вплинуть на розвиток мобільного маркетингу в Україні та на позитивне ставлення до цієї комунікації з боку споживачів. Агенція LEAD9 взяла на себе зобов'язання отримати коментарі щодо єдиних правил у кожного з пристуніх представників ринку і до 1 вересня 2009 року винести на затвердження експертів фінальний документ.

Є думки з цього приводу? Запрошуємо до обговорення!

Коментарі (0) | Коментувати

"Ви всє нам далжни!"

Часто коли я заходжу у київські сервісні заклади у мене виникає відчуття, що на мою особу тут явно ніхто не чекає. Ба, навіть зовсім не раді бачити. Таке враження, що російська приказка про татарина в Україні перефразована на "нєзванний клієнт хуже татаріна". Можна навіть без першого слова – будь-який клієнт. Це стосується передовсім київських банків, ресторанів, фірмових СТО та супермаркетів. 

Хтось мені пояснить чому банківські відділення працюють з 9:30 до 17:30 з перервою з 13 до 14:00 з понеділка по п'ятницю? Це що - частина "стратегії з відлякування офісних працівників"? Адже для них це найНЕзручніший час. Невже банки працюють лише для гламурних осіб, які весь день роз'їзжають на паркєтніках по місту та можуть у робочий час заскочити і до банку чтоби снять нєсколько сотєн для пахода у спа салон? 

Я не кажу уже про інформованість банківських працівників про послуги власного банку, наприклад про графік роботи відділень і наявність у них тих чи інших сервісів. Таке враження, що відділення провідних українських банків живуть своїм окремим анархічним життям, як республіка Гуляйполе і не обмінюються інформацією з центральним офісом. Можливо Вам також знайома ситуація коли Ви, будучи клієнтом банку уже кілька років приходите, щоб сплатити по кредитному рахунку, а Вас, незважаючи на наявність паспорта, знову і знову запитують номер кредитного договору або просять звернутися до свого кредитного спеціаліста за номером рахунку? Банки що, перший рік кредити видають? Невже так важко уніфікувати дані у одному інтерфейсі? Як результат - споживачу кожен раз доводиться носити із собою цілу купу непотрібних йому документів. 

Київські кафе і ресторани вражають своїм "сервісом" навіть не розбещених Монте Карло та Каннами клієнтів. Одного разу я просидів 45 хвилин у одній з центральних "кофєєн" і до мене ніхто не підійшов (добре, що у мене було заняття, прочитав майже всю газету, яку безкоштовно узяв на стійці при вході). Ха! Скажете Ви. Ну і що? Тебе же ж не обматюкали і не вигнали, то чого ти заводишся? 

Дійсно, можна було промовчати і про кислі міни офіціантів, які зустрічають вас так, наче ви їм уже кілька років винні 100 баксів і відмовляєтеся їх віддавати. Або дивляться на Вас як на інопланетянина з антенками, коли Ви просите їх нагріти чашку для чаю чи подати воду не у 200 а 400 грамовій склянці. Ні, мовчати означає робити ведмежу послугу нашій сервісній індустрії. Адже поганий сервіс призводить до втрати клієнтів і банкрутства. Тому я не здивувався, коли почув, що згадана вище мережа "кофєєн" є на грані закриття. Ні, не можу мовчати, і не просіть! 

Йдемо далі. Супермаркети. За Вами ніколи не ганявся по залу охоронець з рацією і криками "мужчіна, асвабадітє памєщєніє", коли ви аж за 15 хвилин до закритття магазину пробували вибрати щось на прилавку? Я розумію, у охоронців супермаркетів за день мало вражень, тому такий клієнт є гарною нагодою погратися у гру "я-сцуко-мошний-я-сцуко-опасний-шас-я-бля-тєбє-навєшаю-єслі-поймаю". І не важливо, хай навіть ви зібралися придбати пляшку дорогого коньяку, все одно вам не дадуть його купити. Адже охоронці супермаркетів дуже принципові. 

А пакети? Хтось мені пояснить чому у магазинах одягу коли я купую шкарпетки за 10 грн. мені безкоштовно дають пакет, а у супермаркеті при покупці цілого візка на 1000 грн. я зобов'язаний платити за поліетиленові кульки? Де тут логіка? 

Але найбільше мене вразила фраза сказана директором мого СТО, коли я звернувся до нього зі скаргою про гайку, яка після заміни масла відпала від вібрації на відстані 200 км від Києва і з двигуна витекло все масло. Гайку просто занадто сильно затягнули і вона тріснула. Знаєте що він мені сказав? "У Вас часом нєт нєдоброжелатєлєй, коториє маглі аткрутіть Вам гайку в поддоне авто?" 

На даний момент у 5-мільйонному Києві надто мало місць з гарним сервісом. Це означає, що власники не достатньо працюють з персоналом, щоб забезпечити зручні години роботи, усмішки та лояльне ставлення до потреб клієнтів. Ситуацію необхідно міняти, і міняти її мають самі клієнти, тобто ми з вами. Як співав С.Вакарчук - "Більшого вимагай!"

Коментарі (0) | Коментувати

Чим більше SMS, тим більше ти не лох?

Нещодавно я взяв в руки пляшку мінеральної води і побачив рекламу акції. Потрібно було надіслати 7 SMS повідомлень по 80 коп., щоб отримати компакт диск з піснями молодих українських виконавців. Тобто потрібно сплатити 5.6 грн., щоб отримати "подарунок". Інший виробник напоїв пропонував надіслати код за 60 коп. і закачати гарантований логотип або мелодію для мобільних телефонів. За закачування цього, на перший погляд, "безкоштовного" контенту учасник додатково сплачував 4-5 грн. за WAP-з'єднання.

Виникає запитання, що продають ці рекламодавці - свою продукцію чи компакт-диски та контент? Чи і те і інше? Чи можливий компроміс за яким організатор підвищує продаж товару і одночасно заробляє на своїй рекламі?

Я в це не вірю. Як каже один мій знайомий: "Платити за рекламу??? Я готовий заплатити тільки щоб мені її не присилали!"

На етапі коли SMS-маркетинг є інновацією, окремі споживачі, можливо, і будуть брати участь у подібних акціях і платити за це нерозумні гроші. Але такий корисливий підхід з боку організаторів дуже швидко призведе до різкого зменшення довіри як до їх марок, що рекламуються таким чином, так і до самого каналу, за який споживачу доводиться непомірно переплачувати.

Ну, якщо про марки турбуватися повинні їх менеджери та власники, то щодо каналу мають переживати уже компанії організатори - тобто агенції мобільного маркетингу та контент-провайдери. Адже в першу чергу від них залежить чи стане SMS-маркетинг дійсно успішним масовим каналом діалогу зі споживачем, чи скотиться до рівня низькофективних та "неморальних" телемагазинів або поштового та імейл-спаму.

А, мало не забув! У акціях про які я писав вище ще були суперпризи, які споживач теж міг виграти. Але уявіть собі, що суперпризи отримали одиниці, а по 5 грн. заплатили десятки тисяч. Як змінилося ставлення до цих брендів загалом?

Коментарі (0) | Коментувати

Вечеря з тампонами та гемороєм

Я перестав дивитися українське телебачення. Коли я сідаю вечеряти з тарілкою перед телевізором рідні телеканали чомусь завжди показують мені рекламу тампонів, прокладок або ліків від геморою. Я вже не згадую про творчий та інтелектуальний рівень цієї реклами. Таке враження, що певні марки вважають своїх споживачів повними дебілами. Наче вони навмисно намагалися зігнати мене з ефіру. І їм це успішно вдалося, тепер я дивлюся тільки 3 кабельні канали - Viasat History, Discovery Civilisation та National Geographic, де взагалі немає реклами. Тобто виходить, що реклама на ТВ на мене не діє. Я розумію, що таких як я в Україні далеко не більшість, але ж я теж є споживачем і мені можна продавати продукти і послуги. В той час як вартість рекламного ТВ спота невпинно зростає, його ефективність падає. Згідно дослідження Nielsen телеглядацька аудиторія у США зменшувалися на 2% щороку протягом останніх 10 років, хоча населення зросло на 30 мільйонів.

Телебачення це чудовий винахід людства, але його рекламний потенціал використовується неправильно. Чи може реклама бути менш нав'язливою та більш корисною? Невже так важко вияснити у мене хто я і що мені потрібно? А потім інтелігентно запропонувати мені відповідний продукт та послугу? 

Коментарі (1) | Коментувати